Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
придавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обоучитисѧ — ОБОУЧ|ИТИСѦ (1*), ОУСѦ, ИТЬСѦ гл. Научиться чему л., приобрести навык в чем л.: А ѥже чл(в)къ покаѥть(с) а бѹдѹть ѹ него грѣси мнози. то не повелѣ ми тогда же ѡпитемьи дати. нъ что любо мало. да ѡли томѹ ѡбѹчить(с). то же придавати по малѹ. а не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оли — (60) союз и част. I. Союз. 1.Временной. Когда: а пришьла есвѣ оли звонили. ГрБ № 605, XI/XII; Ѡже сѧ пригодить ѹ слѹжьбы. любо попѹ ли дь˫акону. забыти влити вина. или воды. || а то ѹзрѧть. ѡли рекше ст҃а˫а ст҃ымъ. аче изламано бѹдеть тѣло ѹже…… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отѧгъчати — ОТѦГЪЧА|ТИ 1 (14), Ю, ѤТЬ гл. 1.Сделать тяжелым, отяжелить. Образн.: ѥгда не можеть рука Г(с)нѧ сп҃сти. или ѡтѧгчалъ ѥсть мл(с)ть свою. грѣси разлучаю(т) межю Бг҃мь и нами. и грѣ(х) ради наши(х) ѿврати лице свое ѿ на(с). ЛЛ 1377, 139 (1193). 2.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
придаватися — даю/ся, дає/шся, недок., прида/тися, да/мся, даси/ся, док. 1) Відповідати певним вимогам, годитися для чого небудь, пасувати до чогось. || Ставати в пригоді кому небудь. || Бути потрібним. 2) тільки док., діал. Удатися яким небудь (про людину).… … Український тлумачний словник
придати — див. придавати … Український тлумачний словник
збільшувати — 1) = збільшити (робити більшим кількістю, розміром тощо), додавати, додати, прибільшувати, прибільшити, прибільшати, піддавати, піддати; примножувати, примножити, множити; підсилювати, підсилити, посилювати, посилити, підсичувати, підситити (про… … Словник синонімів української мови
